Знать бы хотя бы где ты, с кем ты, Тепло ли там, я на твоей планете… Слать бы тебе конверты, как Кай Герде, Кубики изо льда прямиком в никуда… Знать бы хотя бы с кем ты, да как ты… Честно кормлю кота, поливаю кактус… В гости к тебе идти по парапету И не верить бреду, что тебя нету…
Хочешь знать, как живу, отпусти тетиву. Наберу и сотру, напишу и порву… Все на так себе лучше неплохо, плыву на плаву, Нет, назад не прошусь, зазвонит - не проснусь… С кем встречаешь весну? кто приходит во сне? Извини, но я нет, не вернуть этих лет… Вот опять этот бред, все спокойно, привет.
Тебе не нравится дым и черт с ним Он убивает слова, кругом голова Уже разносит молва по дворам Что между нами чивава. О чем с тобой говорить, потеряли нить Быть не собой перестать и дома спать Нас не измерить на глаз, а сейчас Зачем мы давим на тормоз, не на газ? Вопрос извечный зачем да почему Я понемногу с ума, ты не сама А эти ночи в Крыму теперь кому Я если встречу потом передам ему. Писклявый твой голосок как электрошок Что я бухой без вина твоя вина Теперь узнает страна до темна Им донесут обо всем на fm волнах.
Я помню белые обои, черная посуда Нас в хрущёвке двое, кто мы и откуда? Задвигаем шторы, кофеек, плюшки стынут Объясните теперь нам, вахтеры, почему я на ней так сдвинут?
Давай вот так просидим до утра Не уходи, погоди - но мне пора И если выход один впереди То почему мы то холод то жара? Раскладывать по местам я устал И поворачивать вспять, ну вот опять Прикосновения плавили мой метал Ты элемент номер пять ни дать ни взять. Идет к финалу игра в этот раз А ты все так же молчишь, я говорю Минут пятнадцать осталось до утра Не вызывай так словлю и свалю. Попробуем всё подшить не ворошить Мобильные номера постирать А уходить не спросив нету сил Давай попробуем заново всё собрать.
Белые обои, черную посуду Нас в хрущёвке двое, кто мы и откуда? Задвигаем шторы, кофеёк, плюшки стынут Объясните теперь нам, вахтёры, почему я на ней так сдвинут?
Я помню белые обои, черная посуда Нас в хрущёвке двое, кто мы и откуда? Задвигаем шторы, кофеек, плюшки стынут Объясните теперь нам, вахтёры, почему я на ней так сдвинут?
Белые обои, чёрная посуда Нас в хрущёвке двое, кто мы и откуда? Задвигаем шторы, кофеек, плюшки стынут Объясните теперь нам, вахтёры, почему я на ней так сдвинут?
Ми в кав’ярні в компанії, трішечки парить Той спокій - моя примара Ти новини ведеш на якомусь каналі Я точно тобі не пара. Я не сам і розмови про каву й вистави Ну точно нам нідочого І братан зараз скаже у нас якісь справи Ніхто не тримає нікого.
Припев: Я видумую, я видумую Happy end в історію свою я Викарбовую я, викарбовую Сум, скупою мовою. Підпалю листа, підпалю листа Комерційним щоб сюжет не став Станція метро не та Аркуш чистий я дістав.
Схожі рими прості на дві гривні В кишені на каву і на роботу І сусіди мої ну немов навіжені До виходу і до входу. І “Love Story” стартує, прогавив початок Чогось там було замало Я на тебе придумав собі полювати Мене ти вже вполювала.
Припев: Я видумую, видумую Happy end в історію твою й мою Викарбовую я, викарбовую Сум, скупою мовою. Підпалю листа, я підпалю листа Комерційним щоб сюжет не став Станція метро не та Аркуш чистий я дістав.
Станція метро не та Аркуш чистий я дістав…
Вона носила квіти в волоссі І ними грався він і ще вітер Здавалося давно вже дорослі Але кохали щиро мов діти. Відчинені серця, щирі очі Таких не так багато є в світі Лилися сльози щастя щоночі Обіцянки назавжди любити. Будиночок на розі двох вулиць Паркан плющем осіннім завитий Здавалося дощі схаменулись Здавалося завжди буде літо. Лише один дзвінок телефону І варто тільки їм захотіти Повіяло теплом з-за кордону А одже неодмінно летіти.
Не обіцяй назавжди Не обіцяй навічно Де твоє-моє завтра У скронях вітер свище. Не обіцяй, навіщо? Не обіцяй, не треба Залежить час найближчий Та не завжди від тебе.
І раптом все змінилось навколо Проблеми, ціни, сни сподівання Роз’їхалися як діти в школу Що першим було стало останнім. Їй у Варшавські спальні райони Йому Москву бетоном залити Але кохання у таксофонах Приречене не довго прожити. Куди ведуть строкаті дороги Чому ви заблукали у світі Вас сотні, тисячі, вас мільйони В Ізраїлі, Канаді, на Кріті. Є спогади про те, як було все Надії є на те, як все буде Нас доля стрімко течією несе Бо ми є не титани, ми люди.
Залежить час найближчий Та не завжди від тебе.
Не обіцяй кохати завжди Не обіцяй навічно Де твоє-моє завтра У скронях вітер свище. Не обіцяй, навіщо? Не обіцяй, не треба Залежить час найближчий Та не завжди від тебе.
Вона носила квіти в волоссі І ними грався він і ще вітер Здавалося давно вже дорослі Але кохали щиро мов діти.
В кожного гурту є пісні про дні і ночі Всіх накриває, таке іноді буває Привіт, як справи? Бери все, що ти захочеш Хто вміє слухати той не перебиває. Коли наснаги бракує - телефоную Або кажу сам собі easy, let it be Кому о 5-ій слова ці вночі римую Чи це потрібно тобі? Так тобі, тобі. Наполеонівські плани у ростамана Швидко спалахують, мить і вони згасають Ні ми не рупори, ми лише меломани Подорожують, куражаться, зависають.
Я пам’ятаю, як приїхали-приплили Вірші плели, очима кліп-кліп-кліпали Хворіли музикою, кліпами ми І залишилися лиш тими, ким були. Думками з вами, ну ніяк без вас І кожен раз мов перший раз Декілька тисяч накрутили, набігали Та залишилися лиши тими, ким були.
Перефарбую батареї в червоне Вони одразу стануть теплі й чисті Старенькі конверси, люлька і мікрофони Обраний номер не дійсний, давно не дійсний. П’ятеро нас у маленькій тачці на трасі Коли щасливі, всім байдуже те, що тісно Хто розуміє, що маю я на увазі Заходьте в гості, я рано чекаю й пізно. Наполеонівські плани у ростамана Швидко спалахують, мить і вони згасають Ні ми не рупори, ми лише меломани Подорожують, куражаться, зависають.
Я пам’ятаю, як приїхали-приплили Вірші плели, очима кліпа-кліпали Горіли музикою, кліпами ми І залишились лиш тими, ким були. Думками з вами, ну ніяк без вас І кожен раз мов перший раз Декілька тисяч накрутили, набігали Та залишилися ми тими, ким були.
Я пам’ятаю, як приїхали-прибули Вірші плели, очима кліпа-кліпали Хворіли музикою, кліпами ми, ай І залишилися лиш тими, ким були. Думками з вами, ну ніяк без вас І кожен раз мов перший раз Декілька тисяч накрутили, набігали Та залишилися лиш тими, ким були.
Я пам’ятаю, як приїхали-приплили Вірші плели, очима кліпа-кліпали Хворіли музикою, кліпами ми І залишалися лиш тими, ким були. Думками з вами, ну ніяк без вас І кожен раз мов перший раз Декілька тисяч накрутили, набігали Та залишилися лиш тими ми, ким були.
Ты королева бабуина Инна Королева Кинга Конго Он спасал тебя от бедуинов Он играл тебе на бонгах Ты королева супермена Лена Он воюет с коза нострой Белые носочки ему на смену Кетчуп, но не острый Ты королева Индиана Аня Индиана Джонса У него всё в жизни без обмана Как у Дона Джонсона
От него зависит спасение мира Очень от него зависит Королевам так нужны кумиры Рейтинги что б повысить (весь куплет - 2)
Друг и соратник Хошемина Королева Пиночетта Он тебя учил как ставить мины Как точил его мачетте Ты Королева Робин Гуда Люда Нет ты принцесса, поэтесса Завтрак чемпиона ему на блюдо И таблеточку от стресса Ты мечта супер-героя Зоя Где б найти билет до Лос Анджелесса Минимум - причина краха Трои Максимум - невеста Ахиллеса
От него зависит спасенье мира Очень от него зависит Королевам так нужны кумиры Рейтинги что б повысить (весь куплет - 2)
Ты мечта супер-героя Зоя Где б найти билет до Лос Анджелесса Минимум - причина краха Трои Максимум - невеста Ахиллеса
От него зависит спасенье мира Очень от него зависит Королевам так нужны кумиры Рейтинги что б повысить
Мне бы джина, я б тогда не путался в проводах Прям из Крыма по Днепру бы подтянул Карадаг До зарплаты за неделю не был бы на мели Королевы и принцессы in love with me, yeah. Тру бутылки, банки, кружки, баночки тоже тру Спрячу джина под подушку, достану поутру Вот тогда бы мы дел наделали, вот тогда б зажгли Все дела поотменять, потому что у меня…
Припев: На восьмом этаже - пати в неглиже На седьмом этаже - соседи спят уже На девятом этаже - медведи и Фаберже Этажом выше - спецназ на крыше.
Всем парням костюмы тройки, бабочки, трубочки Барышням всем мини юбки, тонкие блузочки Самолёты приземлились, всплыли подлодочки В моду снова входят розовые очки. На импалы госзаказ не малый у Шевроле Потепление приходит конкретно в феврале А паровозы с рельс не сходят, не тонут корабли Все дела поотменять, потому что у меня…
С джином бы мы наджемовали джаза на полкило С ним бы мне, пускай не сразу, но точно повезло Вот тогда бы мы дел наделали, вот тогда б зажгли Все дела поотменял, потому что у меня…
